Сценарії

ПОДОРОЖ ДО КНИГОЛЕНДУ

 Цілі: розширити знання учнів про бібліотеку, книги; викликати бажання стати активними читачами бібліотеки.

Обладнання: мультимедійний проектор, книжкова виставка, карта країни Книголенд.

 Я — шкільний бібліотекар,

 Кажуть, «душ людських аптекар».

 Книги вчасно я приймаю,

На полиці розставляю.

Фонд шкільний оберігаю,

Інвентарну книгу маю.

У сумарній — підсумую,

Каталоги я формую.

Списки різні я складаю,

Виставки для вас збираю.

В світ казковий поведу,

Все, що знаю, розкажу.

Книги тут стоять у ряд,

Сторінками шелестять,

 І чекають на вас, діти,

Щоб знаннями збагатити.

Ви зрозуміли, що сьогодні мова піде про бібліотеку та книги.

Діти, ми з вами вирушимо в цікаву подорож країною Книголенд. Давайте ознайомимося з картою цієї країни.

Бібліотекар. Вирушимо в подорож на казковому потязі, який провезе нас через усю країну, де ми зустрінемося з казковими героями, а учні стар­ших класів допоможуть нам дізнатися багато нового й цікавого. Тож займаємо свої місця у вагонах потяга й вирушаємо в казкову подорож.

МІСТО БІБЛІОТЕЧНЕ

Бібліотекар. Перше місто, у якому ми зробимо зупинку, називається Бі­бліотечне.

Учень

Є книгозбірня в школі у нас,

 Сюди за знанням спішимо повсякчас.

Цікаві країни й чудові світи

Усіх на полицях чекають завжди.

Поринь в диво-казку, пізнай чари слів,

В країну Пізнайка іди ти хутчіш.

 Весела пригода захопить за мить,

І в світ непізнаний вона полетить.

Бібліотекар. Діти, а чи знаєте ви, що означає слово «бібліотека».

Відповіді дітей.

Бібліотекар. Правильно. Слово «бібліотека» грецького походження (від бібліо — книга, тека — зберігання). Отже, бібліотека — місце для зберігання книг.

Перегляд мультимедійної презентації «Незвичайні бібліотеки»

1-й учень. У світі існує неймовірна кількість бібліотек. Одні розташо­вані у старовинних замках із видатною історією, другі — у покину­тих будівлях, де останній ремонт робили майже 20 років тому, тре­ті — у незвичайних сучасних спорудах, з яких і йти не захочеться.

Незважаючи на наявність Інтернету й десятки мільйонів електронних книг, що продають у світі щорічно, усе ще є люди, які ходять до бібліо­теки. Причому для них постійно будують нові бібліотечні будівлі, і деякі з них стають справжніми шедеврами архітектури. Ось про деякі з них ми вам розповімо. (Розповідь супроводжується мультимедійною презентацією).

А чи знаєте ви, де розташована найменша бібліотека світу? Ось послухайте.

Телефонну будку у Великій Британії переробили на найменшу бі­бліотеку світу. Через популярність мобільного зв’язку британські чер­воні телефонні будки відходять в історію, а оператор зв’язку British Telecom розпродає їх усім охочим.

Мешканці маленького англійського містечка Уестбері-саб-Мендіп за символічну плату 1 фунт викупили одну будку й зробили з неї найменшу бібліотеку світу на свіжому повітрі, що працює 24 години на добу, 365 днів на рік. «І навіть уночі всередині неї горить освітлен­ня, для любителів почитати в нічний час», — зазначено в повідомлен­ні. Місцеві жителі встановили всередині полиці, на яких розставили книги, диски та DVD. У каталозі бібліотеки понад 100 найменувань: від кулінарних книг і періодичних видань до класики й бестселерів. Тут немає бібліотекаря, усе розраховане на свідомість читачів. Люди приносять із дому книги, а взявши почитати щось, обов’язково по­вертають на місце. Незважаючи на те що в місті мешкає лише близь­ко 800 людей, бібліотека дуже популярна, й іноді для того, щоби взя­ти книгу, треба відстояти чергу.

2-й учень

Фасад публічної Бібліотеки в м. Канзас-Сіті (США) відмінно ілю­струє його вміст — він зроблений у вигляді гігантських книжкових по­лиць, створюючи для перехожих сюрреалістичне видовище.

Під час будівництва бібліотеки місцевим жителям запропонува­ли назвати книги, що розповідають про рідне місто, а потім величез­ні моделі книг, які було згадано найчастіше, використали для зовніш­нього оформлення бібліотечного закладу.

3-й учень

На території університету в Дуйсбург-Ессен (Німеччина) заверши­лося будівництво бібліотеки, спроектованої відповідно до останніх тен­денцій екоархітектури: за енергозберігаючими технологіями, із соняч­ними батареями й системою очищення води.

Учень

Книги дуже я люблю,

 В книгозбірню часто йду.

 Книги там стоять у ряд,

Як чарівний, дивний сад.

З ними часто розмовляю,

Бо знання із них черпаю:

Про моря і океани,

Про пустелі і вулкани.

Раджу й вам книжки читати —

 Будете багато знати.

Бібліотекар. А зараз ми займаємо свої місця в по­тязі й вирушаємо до іншого міста нашого Книго­ленду, яке називається Книгоград.

МІСТО КНИГОГРАД

Бібліотекар. Як ви вважаєте, чи може існувати бі­бліотека без книг? (Відповіді дітей)

Так, не може бути бібліотеки без книг. І в на­шому місті Книгограді живуть чудові книги. Вони завжди прийдуть вам на допомогу.

Пісня на мелодію «Маленькой страны»

В библиотеке есть большая

Сказочная страна

Там книжки с добрыми листами,

В них жизнь любви полна

Это друзья для человека

Жизни без книжек нет

Книги живут в библиотеке

И людям дарят свет

     Сказочная страна-

     Книжная сторона

     Каждый из нас конечно скажет

      Где она, где она

Учень

Із самого малку книжки я читаю,

Із них я науку й поради черпаю.

 В них радість, і мудрість, і біль, і повчання,

Щасливе й розбите і ніжне кохання.

Є книжок багато цікавих на світі,

Їх люблять читати дорослі і діти.

Із книжок із гарним й поганим кінцем

Ми мудрості силу велику берем.

Романи, фантастика, байки, казки,

Поеми і повісті, віршів збірки…

З підручником також я раджу дружить —

Цікаво і весело буде вам жить.

А хтось мені скаже, що я неправий,

Що є телевізор і центр ігровий,

Комп’ютер, «мобільник» та інші розваги —

 Не варто і часу втрачати на книги даром.

Та я заперечу — усе це не те,

Адже по життю всіх нас книга веде.

Глибоке вона джерело для людини,

 Без нього не можна прожити і днини.

Я раджу ходити вам до книгозбірні.

На кожне питання поради дасть вірні

 Товариш наш щирий і вірний ваш друг —

 Лиш будь-яку книгу візьміть ви до рук.

Супутником книга повинна нам стати.

Вона на життя наше вміє впливати,

Любіть щиро книгу і вдячно вона

 Всю мудрість, наснагу віддасть вам до дна.

Робота з таблицями на дошці «Книги-рекорсмени», «

Бібліотекар. Хто з вас не любить книжок. Бага­то див у книжках. Відкриєш одну й опинишся в казці, а інша поведе в невідомі країни. У кни­зі знайдеш усе про науку й техніку, про тварин і рослини.

Буденні проблеми, буденні турботи,

 А ти відпочинь, відійди від роботи.

 Візьми в руки книгу, відкрий, почитай.

 Поринь в синє море, в незвідану даль,

 В часи стародавні чи десь за кордон.

Дізнайся про все, що на світі було —

І вмить ти відчуєш, як легко тобі,

Ніколи не будеш ти більше в журбі,

 Бо книга — твій друг, ти про це пам’ятай

 І з ним спілкуватися не забувай.

Учень. На всі твої запитання книга дасть відповіді.

Як ракету збудувати

 І у космос нам злітати,

Виростить пшеницю в полі,

Паляниць спекти доволі,

Квіти викохать в дворі,

Дать знання всій дітворі —

Книга в цьому допоможе

 І пораду дасть пригожу,

Бо зібрала у собі

Надбання усі людські.

З книгою і ти дружи,

Нею, друже, дорожи,

 І тоді вона тобі Всі віддасть знання свої.

Бібліотекар. Ми з вами знову вирушаємо в путь. І наступна наша зупинка — місто Казкове.

МІСТО КАЗКОВЕ

Бібліотекар. Діти, чи любите ви казки? (Відповіді ді­тей.)

Казки поруч із нами із самого малечку. Вони не мають кордонів і мандрують різними країна­ми, несучи із собою вічні істини. Казка вчить нас добру, людяності, порядності, любові. Казка вчить нас мріяти й бачити світ по-особливому. Без ка­зок світ був би не таким цікавим.

Учень

Принцеси казкові й смішні королі

У Місто Казок з сторінок прийшли всі.

Он фея чарівна танцює танок,

І вабить, і манить дітей у садок.

Ось Попелюшка із казки прийшла,

Пісеньки веселі гостям всім співа.

А колобок пострибав та й утік,

Щоб не потрапить лихій на язик.

Тут Баба Яга все літа на мітлі,

 Міцний Кожум’яка мне кожі в ріці.

Бичок же соломою бік свій лата,

А Жаба-Царівна увесь рід звеселя.

Тут люди і звірі всі дружно живуть,

І нам сумувати вони не дають.

Бібліотекар. Діти, ми хочемо дізнатися, чи дійсно ви добре знаєте казки.

Зараз мої помічники зачитуватимуть віршики, а ви відгадаєте про кого з казкових героїв ідеться.

Яблуня яблучко дає запашне

 І від біди порятує мене.

Піч пиріжками за мить пригостить

 І заховає від птахів страшних.

Річка напоє своїм молоком

Та прихистить кисільним бережком.

Лебедям нас не знайти,

Будем, Іванку, додому іти.

(Гуси-Лебеді)

Ось дівчина, немов птиця,

То в відрі несе водицю,

Троянди ранком поливає,

 І танцює, і співає.

І за це усім назло

Їй стати принцесою повезло.

                                  (Попелюшка)

Курка рябенька в господі жила,

Яйце непросте курка знесла.

Мали мороку бабця і дід,

 Лиш мишка зробила усе як слід.

(Курочка-Ряба)

Хоч зелена в мене шкіра,

Чоловіку стану мила.

 (Царівна-жаба)

Бичок з соломи оживає

 Та діду й бабці помагає.

  (Солом’яний бичок)

     Маленька дівчинка в квітці жила,

     Та доля нелегка у неї була,

     Жаба, жук і кріт

     Хотіли за дружину мати,

     Та ластівка змогла її урятувати.

(Дюймовочка)

Лисиця хитра пригоща

Зі свого блюдця Журавля.

     (Лисичка та Журавель)

Хлопчик гарненький з тваринами жив,

З Балу та Багірою дуже дружив.

 Вони вчителями для нього були

 І джунглів закони дати змогли.

                                                                                                                                          (Мауглі)

Сани без коней по дрова біжать,

Відра з водою у сіни спішать,

 Піч, чи здивовані, їздить сама,

Пилка у лісі дрова пиля —

Він лиш чарівні слова промовля.

(За щучим повелінням)

Господарю своєму у спадок дістався,

Тому догодити йому намагався.

За те, що той чоботи файні придбав,

Він титул маркіза йому здобував.

(Кіт у чоботях)

Цей дім ніхто не будував,

Він в зиму люту звірів рятував:

 І зайця, і жабу, і руду лисицю.

Цей дім прозвали…

(Рукавичка)

Виступ учнів 4 класу

Тих, хто з книгою у дружбі,

Називають - книголюби.

Взявши в руки книжку, знай:

Бережи, цінуй, читай!

Правил різних так багато

Життя диктує нам завзято.

Я десять правил налічив

 Для наших славних читачів.

Хоч ці правила прості,

Та потрібні у житті

Правило 1.

Ні в свята, ні в дні буденні

Книги не носіть в кишені!

Підтримайте мою всі думку:

Книжечки кладіть у сумку.

Правило 2.

Про охайність пильно дбай.

Книгу чистою тримай!

Має ніжечки-ходулі –

Швидко втече від бруднулі!

Правило 3.

Книга - нам хороший гість,

Та борщу й вареників не їсть!

Бо для книжечки - святковий,

Чистенький стіл чи письмовий!

Правило 4.

Для всіх-усіх порада ця:

Не кладіть у книгу, друзі,

Лінійку, ручку, олівця.

Правило 5.

Щоб не знала книжка медлазаретів,

Не кладіть товстих предметів.

Бо сторіночки тоненькі, їх поранити легенько.

Правило 6.

Для зручності і для порядку –

Зробіть для книжечки закладку.

Нема стандарту тут, ні норми.

 Послужить закладочка будь-якої форми.

Правило 7.

Читачу, друже, не гріши!

На сторінках книжкових

Не малюй і не пиши!

Чому? Подумайте логічно.

Правильно!

Щоб мала вигляд естетичний!

Правило 8.

Якщо ти справжній книголюб,

То й таке повинен знати:

Що у книжечці не можна

Сторінки перегортати.

Правило 9.

Якщо ж книга захворіла,

Довго, друже, не мудруй!

У книжковій спецлікарні

Терміново полікуй.

Правило 10.

Про це важливе правило

 Не можна теж забути:

Книгу, щоб служила довго,

Потрібно обгорнути.

Вивчили десяток правил,

Книгу збережем на славу.

Це до її творців повага,

Честь нам буде, користь й слава!

Бібліотекар. Наступна наша зупинка — Лікароград.

МІСТО ЛІКАРОГРАД

Учень

Є незвичайна лікарня у нас.

Ось Айболить до нас завітав.

Лікар:

Я- лікар книжковий,

Якнижки лікую

Я хворі сторінки їм ремонтую

Мої пацієнти-брудні і з дірками!

Я дам вам сорочку з паперу і клею,

Щоб книгу зцілити- влікарні все є!

Бібліотекар. Діти, а як ви вважаєте, чи хворіють книги? (Відповіді дітей) Так само як і люди, кни­ги теж хворіють. Вони бояться сонця і води, бру­ду. Прислухайтеся до наших порад, і ваші книги завжди будуть охайними та красивими.

Айболить по черзі інформує аудиторію, що робити з книжкою, якщо вона потрапила у воду, забруднилися, зім’ялися або порвалися сторінки

Якщо сторінки книжки порвалися

Надірвану сторінку підклеюють так: намазану клеєм смужку тонкого паперу кладуть (клеєм догори) під надрив, загинають по краю книжкової сторінки, наклеюють на сторінку. Пошарпаний край сторінки обклеюють папером схожого кольору.

Якщо сторінки книжки зім’ялися

Зім’яту сторінку кладуть між чистими аркушами і прогла­джують теплою праскою.

Не пересушіть сторінки, інакше вони стануть ламкими.

Якщо книжка потрапила у воду

Швидше поставте мокру книж­ку (розкривши віялом) у сухому, теплому, добре провітрюваному приміщенні.

Склеєні аркуші, перш ніж роз­горнути, обережно перегинайте то в один, то в другий бік. Якщо вони не розклеюються, потри­майте над парою. Вологі аркуші перекладіть фільтрувальним па­пером і наступного дня праскою доведіть їх до висихання.

Якщо забруднилися сторінки книжки

Сліди від пальців чи олівця витирають м’якою гумкою.

Чорнильні плями найкраще виводити лимонним соком чи лимонною кислотою. Якщо плями не зникають, то застосовують щавлеву кислоту, розбавлену одеколо­ном: одна частина кислоти на чотири частини одеколону.

Бібліотекар. Вирушаймо в подорож. Наступна наша зупинка — місто Рекламне.

Чи знаєте ви, що таке реклама? (Відповіді дітей)

МІСТО РЕКЛАМНЕ

Бібліотекар. От послухайте, як учні нашої школи змогли прорекламувати книги.

Якщо мудрим хочеш стати,

Слід книжки тобі читати.

Тарас в світі цьому жив

І з абеткою дружив.

Диво-«Кобзар» написав

І картини малював

. Писати дуже він хотів,

Та цар йому заборонив.

«Захалявну» книжку мав,

В неї вірші він писав:

Як бідували кріпаки і наживалися пани.

 Про людські долі він писав,

 А все, що бачив, малював.

За українців вболівав,

А біль свій в творах виливав.

Усе дійшло до наших днів.

Ти прочитай і зрозумій,

Як важко всім жилось тоді

 В тяжкому панському ярмі.

Якщо ж ти більше хочеш знати,

То поспішай «Кобзар» читати.

Діти, чи здогадалися ви, про кого йдеться в цьому віршику. Так, про Тараса Григоровича Шевченка.

А зараз уважно послухайте ще один віршик і відгадайте про кого йдеться й чиї книжки уче­ниця пропонує вам прочитати.

Учениця

Дівчинка Леся на світі жила,

Розумна й чарівна вкраїнка була.

 Вірші писала, складала казки,

Та горе зненацька застало її.

І хоч коротке життя прожила,

 Та слід після себе лишила вона.

Тіло болить все й суглоби лама,

Та Леся уваги на це не зверта.

Сонце сміється, співа соловей,

Леся ж про Мавку пише весь день.

Країну свою у віршах прославля,

А біль не вщухає, а біль — нароста.

Крізь сльози сміялась, співала душа —

До наших часів книга все донесла.

Бібліотекар. Правильно. Цей вірш про Лесю Україн­ку. А зараз домашнє завдання: прорекламуйте кни­гу так, щоб однокласники захотіли її прочитати.

А ми вирушаємо до наступного міста.

МІСТО РОЗУМНИКІВ

Бібліотекар. Місто Розумників — це чудове місто, де живуть хлопчики й дівчатка, які люблять читати книги й тому багато знають.

Д Звучить мелодія пісні «Неприємність цю ми переживеї мультфільму «Пригоди кота Леопольда».

На сцену виходять учні — мешканці Читай-міста і співають

День новий розбудив сонечко іскристе,

 Ми запрошуєм всіх в наше Читай-місто.

Там живуть з давніх пір дружні і завзяті

 Хлопці і дівчата — юні читачі.                 (Двічі)

Там живуть старанні і розумні діти,

Бо шанують вони і читають книги,

Щоб дізнатись скоріш про усе на світі,

 Вказує нам книга в Знань країни путь. (Двічі)

Тож із нами ходім, просимо ласкаво!

 Читай-місто — наш дім, все у нім цікаво.

І про місто-Читай, що таке хороше,

Мешканець вам кожен радо розповість. (Двічі)

Для вас же вони під­готували загадки й різні запитання. Відгадайте їх.

Учень

Кабінет у школі є,

Він усім знання дає.

 Інформації багато

 Може кожен там узнати.

(Бібліотека)

Хто з книжками походжає,

В бібліотеці часто буває.

Він завжди усе читає

І тому багато знає.

(Читач)

Є дім в нашій школі, де тиша завжди.

 Стоять на полицях цікаві книжки.

 Дорослі і діти — усі туди йдуть.

У школі цей дім… звуть.

(Бібліотекою)

Всі в житті його читають,

Дуже люблять, дуже знають.

В першім класі всі малята:

 І хлоп’ята, і дівчата

Книжку цю читають, …величають.

(Буквариком)

     Вид писемності, виконаний від руки. (Рукопис)

    Забудькуватий читач. (Боржник)

                         

    Книгосховище. (Бібліотека)

                         

    Якими книгами користуються дуже часто, але ніколи не читають їх до кінця? (Словники, до­відники)

ГРА «ПІНГ-ПОНГ»

Бібліотекар. Бачу, діти, ви вже трохи втомилися, тож давайте розважимось, а в цей час пограємо в гру «Пінг-понг». Я вам кидаю м’яча й говорю початок ім’я головного героя, а ви повинні впій­мати м’яч і-продовжити відповідь. Називайте ім’я героя на кидок м’яча.

1.                  Муха — цокотуха.

2.                  Курочка — Ряба.

3.                  Крокодил — Гена.

4.                  Баба — Яга.

5.                  Мишка — шкряботушка.

6.                  Лікар — АйболитьГ

7.                  Дядько — Федір.

8.                  Війні — Пух.

9.                  Кіт — Матроскін.

10.              Коник — Горбоконик.

11.              Карабас — Барабас.

12.              Змій — Горинич.

13.              Царівна — Жаба.

14.              Алі — Баба.

15.              Кощій — Безсмертний.

16.              Козак — Голота.

17.              Пеппі — Довгапанчоха.

18.              Синьйор — Помідор.

19.              Пантера — Багіра.

20.              Іванушка — Дурачок.

Бібліотекар. Наша подорож добігла кінця. Ми з вами говорили про бібліотеку й про книги, каз­ки. Чи дізналися ви щось нове, цікаве? Чи зро­зуміли ви, що до книг потрібно ставитися береж­но і з повагою?

Учень

 Відкривають книги тобі таємницю,

Пий із них науку, як воду з криниці.

Щоб не мав ти спраги на добро й любов,

 Книга дасть пораду, якщо треба, знов.

Тож шануй ти книгу, поважай її,

 Стане вона другом у твоїм житті.

 Книга дасть пораду, книга вкаже шлях

По крутих стежинах, ріках і морях.

В книзі вічна мудрість різних поколінь,

Там живуть святині наших поклонінь.

Бережи їх, друже, і в душі тримай

 Та ніколи в світі їх не зневажай!

Учень

Світ комп’ютерний і новий

Не замінить нам книжковий.

 Хоч вперед іде прогрес.

 Та в книжках наш інтерес.

Ми мандруємо по світах

 Із книжками у руках.

Книга нас в житті не зрадить,

 Вона нам завжди порадить,

Як нам жити і любити,

 Друзями як дорожити,

 Край свій рідний шанувати,

Як учили батько й мати.

Бібліотекар. Нашу подорож до країни Книголенд завершено. Ви зрозуміли, що цієї країни немає на карті, але вона є в нашій уяві й наших серцях.

Бажаю вам завжди мати поруч вірного дру­га — книгу.

Звучить мелодія «Пісня друзів» із мультфільму «Бременськ музиканти».

На сцену виходять всі учасники свята і співають.

Ми усі — завзяті книголюби,

Ми читати книги дуже любим.

Ми не звикли сумувати в тузі,

Бо найкращі книги — наші друзі.                (Двічі)

Як тебе якесь спіткало лихо,

Добрі дасть поради завжди книга,

Дуже гарні й корисні поради.

Книга — це товариш, що не зрадить.        (Двічі)

Книга — це розвага, це і праця.

Подорож пішла на користь вам ця.

Сподіваймось, всі ви зрозуміли,

Що читання — це важливе діло.                 (Двічі)

Бібліотекар.

Мій юний друже!

В життя важку дорогу

З собою книгу ти бери!

Ніяка сила хай вас не розлучить!

Вивчай! Видумуй і твори! 

 Нашу подорож до країни Книголенд завершено. Ви зрозуміли, що цієї країни немає на карті, але вона є в нашій уяві й наших серцях.

Бажаю вам завжди мати поруч вірного дру­га — книгу.